Приветствую Вас Гость!
Нет фашизму и НАТО
в Украине!
Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
| Преступления ОУН-УПА [130] |
| Персоналии [18] |
| Осторожно - фальшивка! [11] |
| Пропаганда фашизма в Украине [11] |
| Попытки переписать историю [9] |
|
Подготовка террористов
[1]
Боевиков ОУН натаскивал Абвер, кто натаскивает нынешних манкуртов?
|
Наш опрос
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Облако тегов
Поиск
Орфография
Каталог статей
| Главная » Статьи » Фашизм - пособники и вдохновители » Преступления ОУН-УПА |
Довідка СБУ про діяльність ОУН-УПА (№ 113 від 30.07.1993) ч.2
| У документі від 8.4.1944 р. повідомлялось, що штурмбанфюрер СС Шлиптц 1-Ц (розвідвідділу) бойової групи інформував командування про те, що він «...из-за потребности расширения сети связистов вступил в связь с малыми группами - бандитами УПА, чтобы использовать их против советских банд и Красной Армии в разведке и диверсионных группах, первые попытки сопровождались успехом... В общем выдано с ведома служб Вермахта 70-80 винтовок, 4 пулемёта и около 10000 патронов...» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 118-119. Переклад документа віддрукований російською мовою).направлены не к тому, чтобы работать во вред немецким интересам, а против дествующих на всем пространстве русских...актУ документі - «кратком докладе о переговорах между офицерами УПА, организацией «Адлер» с одной стороны и оберлейтенантом Пютцер - с другой» повідомлялося, що 6.4.1944 р. під час переговорів «...с украинской стороны присутствовали высший украинский командир, которому среди других подчинены группы Бобрика, Перемышель, Полюканы, Бжезаны, Подъясы, и другие лица УПА (9 человек). Переговоры касались возможности сотрудничества и совместной борьбы против польских и большевистских банд и очень бы приветствовали, если бы с немецкой стороны, как например в районе Вислое, в их распоряжение были даны тяжёлые орудия. О деятельности банд в районе Злочев - Бобрика - Подъясы они сообщили о еврейской банде в Свирце, о польской банде в Висине и о русской банде в районе Подъясы...» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 120-124. Переклад документа віддрукований російською мовою).направлены не к тому, чтобы работать во вред немецким интересам, а против дествующих на всем пространстве русских...акт У квітні 1944 року на ім'я Головнокомандуючого німецької армії в Галичині надійшов лист від командира групи української повстанської армії «Охрима» з пропозицією «боротися проти більшовиків і звільняти область від Червоної армії». Ставився ряд умов, зокрема «...об освобождении из тюрьмы и возвращении на родину вождя украинцев и руководителя украинских организаций (ОУН) Степана Бандеры и всех политических заключённых, ...немецкие части поставляют согласно указаний их командования со своих складов для вооружения частей УПА: 10000 пулемётных лент, к ним 250 000 патронов, 200 скорострельных ружей марки «Кольт», к каждому по 4 диска патронов, 20 полевых орудий, 30 гранатомётов марки «Штокезнор», 10 зенитных пушек, 500 большевистских «финок» или немецких пулемётов-пистолетов, 500 бельгийских пистолетов, 10000 гранат, 100 мин и известное число снарядов для орудий и патронов для пистолетов... Немецкие войска, управление и полиция не мешают нам в борьбе с элементами, которые сотрудничают или хотят сотрудничать с большевиками» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 127-138. Переклад документа віддрукований російською мовою).направлены не к тому, чтобы работать во вред немецким интересам, а против дествующих на всем пространстве русских...акт В інформації від 29.04.1944 р. повідомляється про зустріч 29 квітня представників німецького командування «с вожаками банды УПА», в ході якої вони «заявили о своём намерении постепенно отдать в распоряжение немцев членов УПА силой до одного батальона, которые, будучи снабжены заданиями немцев, могли бы проникать за линию советского - русского фронта. Там прежде всего должны были бы эти люди саботировать советско-русское снабжение фронта, уничтожать уполномоченных НКВД и вести разведывательную деятельность для немецкого Вермахта. Для последней цели УПА предоставит несколько приспособленных для этой цели радистов. Они поставили условия, чтобы отданные в распоряжение немцев люди из УПА были вооружены немцами и снабжены радиоустановками..» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 173-174. Переклад документа віддрукований російською мовою).направлены не к тому, чтобы работать во вред немецким интересам, а против дествующих на всем пространстве русских...акт В трофейному німецькому документі від 15 травня 1944 року, який був надісланий у Головне управління державної безпеки, а також в інші органи поліції і СД (в Берліні, Кракові, Львові) повідомляється про зв'язки УПА з німецькою окупаційною владою і стверджується: « ...со стороны УПА не предпринимается чего-либо против рейхсдойче... у них с немцами общий враг - большевизм. Они успешно борются с ним за советской линией фронта... Находившиеся в лесах части УПА препятствуют высадке большевистских парашютных десантов за немецкой линией фронта. УПА громит также большевистские банды...» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 229-244. Переклад документа віддрукований російською мовою).направлены не к тому, чтобы работать во вред немецким интересам, а против дествующих на всем пространстве русских...акт В німецькому трофейному документі від 1.6.1944 р. також повідомляється про попередні переговори між «двома вожаками УПА» і представниками поліції безпеки в Раві-Руської, де було зазначено: « УПА требует немедленного прекращения действий против УПА и ее подразделений. а) УПА обязуется передавать полиции безопасности всех русских, равно как и других вражеских парашютистов. б) УПА обязуется немедленно доставлять полиции безопасности все русские секретные шифры. в) УПА обязуется немедленно сообщать полиции безопасности относительно стоянки или постоянного места пребывания русских или польских банд и бороться с этими бандами совместно с немецким Вермахтом или полицейскими подразделениями. г) общий обмен пленными между УПА и полицией безопасности за исключением лиц, не принадлежащих к УПА. д) УПА обязуется выдавать полиции безопасности всех дезертиров немецкого Вермахта, членов СС и стрелковой дивизии СС-Галиция... УПА и полиция безопасности обязуются соблюдать в строгой тайне все сведения о переговорах...» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 256-259. Переклад документа віддрукований російською мовою). Про факти співробітництва з УПА у спільній боротьбі проти Червоної Армії і радянських партизан дав свідчення в 1946 р. на попередньому слідстві і в суді Лазарек Ю., який в період окупації України займав посаду референта ІІ відділу угруповання «Південь». Зокрема, він показав, що за вказівкою командування під час переговорів: « Мы пришли к соглашению о совместной борьбе с УПА против Советской власти, о снабжении УПА оружием, деньгами и другим. Мы договорились, что из Львова и из Кракова будем направлять в УПА оружие, а Криницкий (один из руководителей УПА) предложил его доставлять в Чёрный лес. В течение марта-апреля 1944г. из Львова через своего подчиненного направил в Чёрный лес три раза по две гружённых машины с оружием. Там было всего 15 тонн разного оружия... Приблизительное количество переданного УПА оружия с марта 1944 г. выражалось в 20 000 с лишним экземпляров» (Арх. спр. № 372, т. 38, арк. 318-340. У справі свідчення Лазарека віддруковані російською мовою). В архівних матеріалах містяться також інші численні документальні дані про факти співпраці УПА з німцями та про їх спільну збройну боротьбу проти Червоної Армії і радянських партизан. Факти співпраці з німцями підтверджують також документи УПА. Так, в «Надзвичайному звіті» від 14.03.1944 р. зазначалося: «Курінь УПА стаціонував в с. Черниця (Брідщина). Почалися переговори...що німці не будуть стріляти до УПА, ні УПА до німців. Німаки зараз видали 200 крісів, 2 міномети, 6 максимів, 20 лент, 2 легкі кулемети, 12 дисків, 32 000 амуніції, карти. Німці в двох повітах: Злочів і Броди заборонили української поліції та всім своїм частинам зачіпати наші відділи та стріляти до них, якщо вони проходитимуть» (Арх. спр. № 376, т. 66, арк. 244). Подібні угоди укладалися також з представниками війскових влад і спецслужб Румунії і Угорщини, союзників Німеччини. Як повідомлялось НКДБ УРСР Наркому іноземних справ УРСР і Наркомату державної безпеки СРСР 3 січня 1946 р., Центральний Провід ОУН в жовтні 1943 р. через Семчишина і Павлишина-Лісовського зв'язався з керівниками румунського розвідувального центру в м.Одесі полковником Пержу і капітаном Аргіром. В ході переговорів була досягнута домовленість, що ОУН не буде вести роботи проти Румунії, а румуни погодились звільнити з в'язниці арештованих оунівців і надати допомогу УПА зброєю, боєприпасами і обмундируванням. 25 грудня 1943 р. в с. Дермане Мізоцького району Рівненської області відбулися переговори між делегацією ОУН на чолі з членом Центрального Проводу Логушем Омельяном і представниками командування окупаційної армії Угорщини. Угорці зобов'язались не чинити перепон УПА і допомагати ії зброєю, а оунівці обіцяли не проводити операцій проти мадьярів і надавати їм всебічну допомогу. Потім представники ОУН літаком були доставлені в Угорщину, де мали зустріч з начальником угорського Генштабу та рядом офіцерів вищого командного складу. В результаті була досягнута домовленість про сумісні дії проти СРСР, за що мадьяри зобов'язалисьнадати при необхідності можливість емігрувати керівникам ОУН в Угорщину. (Арх. спр. № 372, т. 35, арк. 73-76). З початком відступу німецьких війск з території західно-українських земель ОУН - УПА почали підготовку збройних формувань для диверсійної, терористичної і повстанської діяльності, створенню баз для зберігання продуктів харчування, одежі, зброї і боєприпасів, знищення партійних і радянських органів, командного складу Червоної Армії, працівників НКВС і міліції, ліквідації колгоспів і протидії мобілізації до лав Червоної Армії. В архівному документі «Как проходили «выборы» в Верховный Совет СССР в западных областях т.н. Украинской ССР», надрукованому в оунівському збірнику «Ідея і чин» ч. 10 - 11, зазначено: «Революционная подпольная и повстанческая борьба на украинских землях ведется с начала захвата этих земель наступающими большевистскими армиями в 1944 году. Размеры этой борьбы, в частности, вооруженной, мы постараемся иллюстрировать некоторыми данными. Так, например, только в октябре 1945 года на территории Станиславской области УПА провела 18 больших боёв ( с участием куреней и сотен), 41 малый бой, провела три нападения на 3 райцентра и одно нападение на областной центр - Станислав (31.10.1945г.). В этих боях уничтожено 564 большевистских оккупанта, в т.ч. 26 офицеров и 538 рядовых, тяжело ранено 30 захватчиков, уничтожен первый секретарь по пропаганде, напрвленный республиканским центром в Западную Украину. Кроме того, убиты районный прокурор, секретарь РК ЛКСМУ, унижтожено 30 нефтепромыслов, две железные дороги, одна военная казарма, помещение всех большевистских учреждений в райцентре Делятин, пущены под откос три товарных поезда с награбленным на Украине зерном, уничтожено 17 автомашин, захвачено много оружия и другого имущества... ...На территории Стрийского района в течение ноября 1945 года УПА провела в селе Белычи Заричны один большой бой со сталинскими захватчиками, в котором уничтожено 30 большевиков, 19 ранено, а многие во время бегства утонули в реке Свича; проведены 3 засады, в результате которых уничтожены 12 работников МВД, в т.ч. один ст. лейтенант, разбросаны сотни революционных листовок и призывов...» (Арх. спр. № 372, т. 51, арк. 76-82. У справі знаходиться цей документ в перекладі російською мовою). Сильну протидію ОУН і УПА здійснювали щодо колективізації в західних областях України. Так в документі командування УПА «Вказівки в роботі під час жнив» ( датований 23.06.1944 р.) містилися конкретні вимоги: а) Нищіти транспорт. б) Нищіти дороги і мости, якими возять збіжжя до державних збірних пунктів. в) Нищіти державні елеватори, амбари, приймальні пункти... Зерно роздаємо селянам, якщо б хтось з колгоспників зі страху відмовлявся брати - змушувати. г) Нищіти партійних заправил... Зобов'язувати голів, бригадирів, рахівників, комірників не переслідувати селян в розбиранні хліба. д) Худобу і інше колгоспне майно пораздавати селянам. е) Нищіти горюче і змазуючи матеріали». (Арх. спр. № 376, т. 61, арк. 46). Якщо в 1945 -1946 рр. терористичні акти здійснювались в основному проти радянсько - партійного активу (загинуло 2434 осіб), співробітників НКВС - НКДБ ( 737 осіб) і війсковослужбовців (1675 осіб), то в 1947 -1949 рр.- проти голів сільских Рад ( 538 осіб), голів колгоспів ( 233 осіб), рядових колгоспників ( 371 осіб). (Арх. спр. № 372, т. 100, арк. 111). У директивній вказівці проводу ОУН, яка була знайдена і вилучена у схроні керівника Олександрівського районного проводу «Сагайдачного», зазначалося: «...нужно: а) сельскую администрацию из русских (с востока) как председателей сельсоветов, секретарей и т.д. и председателей колхозов - расстреливать. б) сельскую администрацию из украинцев (с востока) - выслать после предупреждения, чтобы за двое суток убрались, если не послушают - расстреливать. 2. К вопросу вывезенных семейств в Сибирь организовать ответные акции. а) Расстреливать русских районной администрации. Партийцев, комсомольцев - не взирая на их национальность. б) Выгнать из сел учителей, врачей разного рода...с востока. Выслать после предупреждения, чтобы в течение 48 часов выбрались. Не послушают - расстреливать. в) Не допустить, чтобы на места вывезенных семей в Сибирь осели москали, если осядут - жечь хаты, москалей расстреливать. г) Подрывать курьерские поезда. Во время акции нанести удар по гражданской агентуре - в каждом селе ликвидировать не менее 3 активных сексотов... Эти акции п.1 и 2 начать 5 августа, а закончить как можно быстрее. Июль 1948 г.» (Арх. спр. № 372, т. 49, арк. 210-211. У справі копія документа перекладена російською мовою). В ОУН, а також при Головному командуванні УПА був відділ «Служби безпеки» (СБ), який, будучи агентурно - розвідувальним підрозділом, виконував завдання: - Протидія проникненню в ряди ОУН - УПА агентури органів НКВС - НКДБ, її викриття та ліквідація; - Складання « чорних листів» - списків комуністів, комсомольців, радянських активістів для їх ліквідації; - Підготовка груп «Служби безпеки» для виконання терористичних завдань. В документі під назвою «Слідство», що має гриф « строго довірочно», вказані методи проведення слідства «Службою безпеки», зокрема: «побої, голод, погрози, випитування аж до втоми - це способи змушення до зложення правдивих зізнань» (Арх. спр. № 376, т. 49, арк. 75). В іншому документі - інструкції для слідчіх СБ під назвою «Слідство і допит» зазначено: «...Конвеєр - це система тягла у слідстві... Ця система слідства має слідуючи способи: 1. Не давати людині спати. Брак сну впливає на моральну сторінку людини. Коли людина стало сидіть, при цьому дрімає і говорить, то щоб не спала, зливається її часто водою. Вона отверезує та дальше починає говорити. 2. Спосіб розчислення на час. Це є держання людини без сну 2, 3, 4, а то і більше днів... безсонність робить людину хворою, людина дістає привід. 3. Спосіб биття людини. У такій стадії слідства биття доводить людину до краю. Тут наступає зворотний пункт зізнань у допитуємого...» (Арх. спр. № 376, т. 50, арк. 272). За участю боївок СБ проводились так звані атентати (терористичні акти) щодо «неугодних людей». У спеціальному документі під назвою «Основні тактичні завдання», зазначалося: «...Кожного новака перед прийняттям в підпілля, випробувати його витривалість, бойовисть і посвяту шляхом атентатів. Не встановлювати виконувати атентат в строго визначених реченцях. Новаків належно підготувати і створити догідні умови для виконання завдань» (Арх. спр. № 376, т. 49, арк. 411). У документі ОУН під назвою « Друже Зов » від імені « Богуна », датованому вереснем 1946 року, даються настановлення боротьби підпільних груп, в першу чергу боївок «СБ», в мирний час, зокрема: «...необходимо уже сейчас приступить к солидной, основательной проверке всех членов организации и имеющих организационные связи. Прочистить: ячейки подрайонных проводов, районных, боёвки, кущевые провода, станичных, связных, курьеров и проч. Все, кто хотя бы один час находился в большевистских руках, которые имеют родственников, арестованных большевиками, которые скрывались самостоятельно или с другими, но не внушающими доверия, которые во время боя, налета или засады нелегально отлучались во время боя, всех не внушающих доверия людей из чужой местности, прошлого которых мы не знаем - подвергнуть острой проверке органами СБ. Проверяйте людей даже пользующихся доверием, боевых и отважных. Добровольцам (выполнять атентат) тер.акт нужно давать два проверенных пистолета, гранаты, хороший нож и цианистый калий... Не допускать организации комсомольских кружков. До остатка ликвидировать (разгромить) ястребков, комсомольские организации, клубы, земельные общины, колхозы, совхозы и прочие основы большевизма на наших землях. До зимы уничтожить главных руководителей большевистских партийных банд и охран и разогнать всякую другую сталинскую галайстру» (Арх. спр. № 372, т. 49, арк. 213-214. У справі копія документа перекладена російською мовою). У своїй діяльності учасники ОУН - УПА з метою дезорієнтації населення та органів правопорядку використовували форму війсковослужбовців Червоної Армії. Про такі факти свідчать численні фотокарточки цілих груп учасників ОУН - УПА, переодягнених у форму червоноармійців, вилучені при ліквідації боївок (Арх. спр. № 372, т. 7, арк. 214-240). В архівах Служби безпеки України та обласних управлінь містяться тисячі кримінальних справ минулих років про терористичні дії конкретних осіб, в котрих розкриваються жорстокі методи катувань і розправ бойовиків ОУН - УПА, які не лише вбивали, а й мучили свої жертви: відрубували їм руки, ноги, голови; вішали і задушували мотузками («удавками») чи колючим дротом; заколювали ножами і напівживих та живих скидали в криниці, під льод річок і засипали в ямах, спалювали тощо. Ось декілька прикладів акцій учасників ОУН - УПА: «...В ночь на 30 сентября 1944 года бандиты ОУН совершили налёт на село Ляцке-Шляхетское, Тисменецкого района Станиславской области, в котором проживали граждане польской национальности. Бандиты почти полностью уничтожили жителей села, которых перед убийством подвергли зверским издевательствам, душили верёвками, ломали руки и ноги, отрезали уши, губы, выкалывали глаза, девушек и молодых женщин сначала насиловали, а затем отрезали им грудь и пристреливали. Жилые дома и надворные постройки подожгли. В ночь на 14 ноября 1945 года оуновские бандиты совершили налёт на районный центр Пробижна, Тернопольской области, во время которого ими были разгромлены и сожжены здания райотдела НКВД, милиции, райисполкома, почты и радиоузла, райпотребсоюза со складами и магазинами, клуба, райвоенкомата и дома многих местных жителей и активистов. Бандиты убили 12 работников партийно-советского аппарата и 9 человек ранили. 27 февраля 1944 года банда численностью до 50 человек совершила налёт на село Люхча, Сарненского района Ровенской области, во время которого совершила убийство председателя сельсовета Рыбачек, его жены и 8 детей в возрасте от 4 до 8 лет, активиста Фалько, его жену и 2 дочерей и ряд семей других активистов за то, что они вели в селе работу по выполнению госпоставок и призыву в Советскую Армию. 28 апреля 1949 года в селе Слободка Джуринская Белобожницкого района Тернопольской области была зверски убита семья колхозника Коршняка за то, что он проговорился односельчанам о бандите, который по переселенческим документам прибыл из Польши на Украину. Вот какую картину расправы над семьёй Коршняка нарисовал на следствии один из убийц - Гойда: «...В доме я увидел стоявшую возле печки жену Коршняка Антона - Коршняк Елену и прижавшегося к ней её семилетнего сына. Девочка лежала на кровати. Самого хозяина в доме не оказалось. Увидев, что мы с ножами, Коршняк Елена начала кричать и просить нас не трогать их. За ней начал кричать и мальчик. Не обращая внимания на просьбы, я поднял нож и ударил им в лицо Коршняк, после чего она упала. Остапив после меня нанёс ей ножом несколько ударов в голову. Схватив мальчика, я перерезал ему горло и бросил к матери. Лежавшая на кровати девочка поднялась и бросилась к матери. Я хотел ударить её ножом, но она отскочила и упала на кровать. Тогда я набросился на неё и перерезал ей горло и шею. Жительница села Хохонив, Большевцовского района Станиславской области Мисюрак Ольга после назойливых требований главаря банды «Щура» вступить с ним в интимную связь, бежала в райцентр и осталась там на жительство. Узнав об этом, «Щур» со своей бандой 11 марта 1949 года ворвался в дом родных Мисюрак и всех их вырезал. Бандиты убили сестру Анну, 25 лет, которой разрезали живот и вытащили внутренности, сестру Анастасию, 18 лет, перерезали горло трёхлетнему брату и зарубили топором 60-летнюю мать. Этой бандой до её ликвидации было совершено до 30 таких зверских убийств. В ночь на 18 февраля 1945 года бандиты совершили убийство 18 жителей села Новосилки и Щеглы Яворовского района, Львовской области, из них 9 женщин и 6 детей... ...Для большего устрашения населения бандиты очень часто совершали убийства в присутствии жителей сёл. Вот некоторые примеры их злодеяний: ...В июне 1947 года в Военный Трибунал по делу арестованной участницы ОУН Кухарчук вызывались в качестве свидетелей ряд жителей села Подлужное, Костопольского района, Ровенской области. На судебном заседании часть свидетелей, которым, как было потом установлено, угрожали бандиты, изменили свои показания или отказались от них вовсе, и только один свидетель - Петрика С. свои показания подтвердила полностью. После возвращения из суда Петрика была убита бандитами ОУН в присутствии односельчан, которым бандиты заявили, что так будет со всяким, кто станет выступать свидетелем в суде. В июле 1947 года в суд по делу арестованного бандита ОУН Фомича были вызваны жители Дережнянского района Корнейчук и Шарапа. Они уличали Фомича в принадлежности к банде. По возвращении домой Корнейчук и Шарапа вместе со своими семьями были зверски убиты бандитами» (Арх. спр. № 372, т. 100, арк. 98-102). Як видно з вироку від 21 березня 1952 р. по обвинуваченню слідчого «Служби безпеки» Журановського надрайонного проводу ОУН Леніва І.М., «...всего за время своего пребывания в банде украинских буржуазных националистов подсудимый Ленив лично сам убил, замучил и удушил различными способами около двухсот человек советских граждан - мужчин, женщин и стариков, а также присутствовал и принимал участие вместе с другими бандитами в убийстве свыше 50 человек советских граждан. С целью удушения советских людей подсудимый Ленив всегда носил в кармане верёвку...» (Архівна кримінальна справа № 29064). Подібних прикладів з кримінальних справ минулих років на учасників ОУН - УПА можна навести досить багато. Підрозділами «Служби безпеки» ОУН - УПА за вказівками керівників Центрального проводу періодично здійснювалися «чистки» рядів у низових ланках з метою виявлення і ліквідації ненадійних учасників і агентури органів НКВС - НКДБ. Особливо жорстокі були «чистки» в 1945 - 1946 роках, під час яких загинули сотні оунівців. З наближенням фронту до західноукраїнських земель керівники ОУН підготували документ «Інструкції до виконання» (січень 1944 р.). У ньому, зокрема, зазначалося: «У відношенні до німців: - Не допускати до збирання українського населення в його території (примусова евакуація, примусова мобілізація до війська і на роботи), - Використати фронтовий хаос для масової ліквідації ворожих елементів, що ними в першій мірі є: а) організовані члени більшовицького підпілля, б) партизанські загони, в) активні симпатики більшовиків, г) полонені москалі, що активізуються політично, д) польський провідний боєздатний елемент, що стане вислужником нової совітської окупації. Всі ліквідаційні акти проводити як найбільше скритно» (Арх. спр. №376, т.28, арк. 34-37). В «Інструкції» 1/44 ОУН від 11.08.1944 року під грифом «цілком таємно» даються конкретні вказівки, яку роботу необхідно здійснити «на территории, освободившейся от фронтовых действий и оставшейся в большевистском аду». Зокрема, пропонувалася: «...2. Ликвидация сексотов всеми допустимыми методами (расстрел, повешение и даже четвертование с запиской на груди: «За соучастную работу с НКВД»)...но в этом надо придерживаться правды, ибо за невинные жертвы будут отвечать те, которые издадут приказ... ...9. Вести борьбу против мобилизации в Красную Армию... от мобилизации следует предостеречь в первую очередь опытный военнообученный элемент. Поэтому надо отправлять в леса тех членов, которые расконспирированы... ...13. к полякам установки и отношения остаются те же, что и до этого. Их следует считать соучастниками с красными как и раньше... ...Инструкцию письменно не передавать, а после проработки уничтожить». (Фонд 2, опис 69, пор. №1, т.2, арк. 173-177. У справі копія виконана російською мовою). Із-за відсутності конкретного обліку репресивних заходів, що здійснювались учасниками ОУН-УПА, та їх таємності, кількість загиблих в 1941-1943 рр. мирних громадян від рук оунівців встановити не виявилось можливим. Терористичну діяльність бандерівців і створеної ними УПА засуджували навіть «мельниківці». Так, у їх листівці за листопад 1943 року зазначалося: «Мужі і жінки України! Мужньо і невстрашимо ставте чоло всяким терористичним спробам звести до авантюри визвольну боротьбу! Організуйте всюди боївки української народної оборони і не давайте себе ограбити т. зв. «Українській Повстанчій Армії»... Дайте відсіч всяким спробам змарнувати безплідни партизанці свою кров, кров своїх синів і батьків! Велика мобілізація до УПА - це політичне і військове безглуздя... Відсіч братовбивцям! Бандерівець, що стріляє українців - це бандит і агент Москви, але не український революціонер!...» (Арх. спр. №376, т.9, арк. 1). У своєму відкритому зверненні «Ко всем членам рукододства Организации Украинских Националистов под руководством Степана Бандеры», надрукованому у газеті УНРА «Оборона України», командуючий УНРА Тарас Бульба - Боровець писав: «...Послать это открытое письмо меня заставила ваша работа в области, которая входит в такую стадию, когда до братоубийственной войны остается только шаг. Об этом говорят ваши руководители... Они откровенно заявляют, что для достижения своей партийной диктатуры не остановятся перед тем, чтобы начать братоубийственную войну, если бы она стоила украинскому народу даже не сотни - миллионы жертв. Исходя из этого, я разрешаю себе спросить вас - за что вы боретесь? За Украину или за ОУН? За Украинское государство или за диктатуру в этом государстве? За украинский народ или только за свою партию?» (Збірник 1, арх. 403, арк. 13. У справі копія документа віддрукована російською мовою). Після розгрому фашистської Німеччини керівники ОУН, які знаходилися на території західної Німеччини, прийняли активні заходи щодо налагодження контактів з представниками американського і англійського війскового командування і відповідних спецслужб. Цей вибір оунівського керівництва. як вбачається з архівних матеріалів, пояснюється тим, що воно зробило ставку на третю світову війну між Англією і США з одного боку та СРСР - з іншого, як умову виконання своїх планів. Так, в документі «Як розуміти концепцію власних сил у нашій національно - визвольній боротьбі» зазначено: « Ми розцінюємо третю світову війну як можливість заіснування сприятливої нагоди здобуттю визволення, а не допоміжний чинник, який полегшить нам нашу визвольну боротьбу» (Арх. спр. №372, т. 11, арк. 14). Ще в липні 1945 р. представники оунівської еміграції В.Мудрий, Р.Ільницький і І.Гриньох відвідали головну квартиру Ейзенхауера і намагалися домовитися про умови, за яких націоналістична еміграція мала б отримати допомогу у боротьбі проти СРСР. Переговори закінчилися восени 1945 року. Їх результатом стало те, що американці і англійці погодилися надавати всебічну підтримку ОУН, одночасно запропонувавши всю діяльність проводити від імені УГВР. Це обумовлювалось тим, що ОУН скомпроментувало себе зв'язками з німцями (Арх. спр. №372, т. 42, арк. 326). Представниками американської і англійської спецслужб були складені відповідні «питальники», які передавалися для виконання в підрозділи ОУН - УПА на західноукраїнських землях - без вказівки для кого ведеться така робота. На території Західної Німеччини закордонний Провід ОУН організував спеціальні школи, де учасники ОУН вели підготовку для проведення шпигунської роботи на території Української РСР і Польської республіки. У березні 1948 р. в м. Мюнхені в приміщенні німецької школи по вул. Фіріхштрассе, 53, було підготовлено 11 учасників ОУН. Вони навчалися прийомам і методам збирання розвідувальних даних, конспірації, фотографування військових об'єктів, репродукції документів тощо. У липні 1948 р. закордонним Проводом ОУН в цьому ж приміщенні була організована школа для підготовки розвідників - радистів. Зачислені в цю школу 8 учасників вивчали прийом і передачу радіограм, шифри і коди. У грудні 1948 р. один із розвідників «Степовий» із школи вибув, в 1950 р. був доставлений англійцями літаком до Берліну, звідки нелегально через радянську зону окупації прибув у Польщу. Керівники закордонного центру в 1949 р. встановили зв'язок з співробітниками «Інтеллідженс сервіс», в розпорядження яких керівник розвідки закордонного Проводу ОУН Під гайний у січні 1950 р. направив 4 учасників ОУН, які пройшли підготовку розвідників - радистів у Міттенвальде. Співробітник англійської розвідки під псевдонімом «Онколь» організував їх навчання в приміщенні, яке належало англійської війскової адміністрації в с. Ляге (19 км. від м. Херфорда). В той же час закордонний центр ОУН на території табору для переміщенних осіб в Ляйбгайме організував підготовку своїх емісарів. Після її закінчення декілька осіб були направлені в розпорядження англійської розвідки, яка комплектувала групи для закидання в СРСР. Безпосередньо перед виходом на завдання англійці дали вивчити кожному учаснику розвідгрупи « Обращение Бюро западного секретариата АБН к бойцам УПА и проводу ОУН на Украине», в якому був викладений перелік відомостей розвідувального характеру про Радянський Союз, інтересуючих нібито АБН, а в дійсності англійську розвідку. Маючи копії англійських шифрувальних блокнотів і графік роботи радистів, закордонний центр ОУН мав можливість без відома англійської розвідки прймати і розшифровувати шифротелеграми від розвід групи. В ніч на 15 травня 1950 р. підготовлена група під керівництвом «Чабана» перейшла нелегально кордон Німеччини, пройшла через Чехословаччину і 5 травня 1950 р. прибула до Польщі. Звідки керівник ОУН у Польщі «Зенон» відправив на території України для встановлення зв'язку з Центральним Проводом ОУН групу під керівництвом емісара закордонного центру ОУН «Пімсти». Група «Ворона», підготовлена англійською розвідкою, мала завдання нелегально вийти на територію Польщі, звідки перебратися на західні землі України, де в контакті з керівництвом ОУН - УПА організувати збір шпигунських відомостей. Проте на кордоні Німеччини і Чехословаччини в сутичці з чеськими прикордонниками група була частково ліквідована і від виконання кінцевого завдання відмовилася. У м. Бінде по вул. Гайдкамштрассе англійці в 1950 р. організували навчання 4 радистів із членів ОУН, які по закінченню були включені до розвідувальної групи ( керівник «Бурлака»). Переправу цієї групи через чехословацький кордон проводили представники закордонного Проводу ОУН. У кінці жовтня 1950 р. група прибула до Польщі і встановила зв'язок з керівником ОУН «Зеноном». У березні 1951 р. закордонний центр ОУН знову передав англійській розвідці своїх людей, які пройшли попередню підготовку в школі емісарів ОУН в Мюнхені і звідки відправлені на навчання до Лондону. Їх навчанням керував співробітник «Інтеллідженс сервіс», що мав псевдонім «майор Террі». Кожен із вивчених агентів після прибуття на територію України чи Польщі повинен був легалізуватися і створити декілька резидентур ( по 3-4 особи) для проведення шпигунства. Після підготовки і навчання стрибків з парашутом вони були розбиті на 3 групи - «Сокіл» (4 чоловіки), «Модді» (6 чоловік) і «Доллі» (5 чоловік). Емісари ОУН перед закиданням зустрічались в Лондоні з Степаном Бандерою і його заступником Ярославом Стецько, і отримали від них інструктаж. В ніч на 15 травня 1951 р. з англійських літаків вказані групи були викинуті на парашутах: («Модді» і «Доллі» - на територію СРСР, «Сокіл» - в Польщі) (Арх. спр. №372, т. 43, арк. 13-47). В архівних матеріалах є дані про те, що англійська і американська розвідки прагнули перебудувати націоналістичне підпілля, зорієнтувавши всі низові ланки на збір розвідувальних даних про воєнно - політичний потенціал СРСР. Так, заарештований в 1948 р. один з емісарів Центрального Проводу ОУН, агент американської розвідки, на слідстві показав: «С американской разведкой я сотрудничал с согласия Центрального Провода ОУН с конца 1946 г. Основное задание, данное мне американской разведкой и Центральным Проводом ОУН, сводилось к перестройке всей работы ОУН на Украине, к коренному изменению и дальнейшему продолжению её в контакте с американскими разведорганами в их интересах. В этих целях я должен был передать установки Шухевичу о необходимости создания новых центров и пунктов проведения широкой разведывательной и подрывной работы внутри Советского Союза, организации переправ и легализации засылаемых из-за кордона эмисаров и агентов американской разведки, для чего необходимо приступить к приобретению документов, паспортов, разных справок и т.д... В моей подготовке для этой миссии приняли активное участие, кроме представителя американской разведки майора Маккольма, также Степан Бандера, Ярослав Стецько и референт пропаганды Центрального Провода Антонович» (Арх. спр. № 372, т. 42, арк. 334-335. Документ віддрукований російською мовою). В ніч на 31 травня 1951 р. на стику Станіславської і Дрогобицької областей з літака були скинуті 4 парашутиста. З показів полоненного емісара ( троє інших були вбиті під час проведення чекістсько - війскової операції ) вбачається, що парашутисти закінчили американську розвідувально - диверсійну школу і були направлені в Україну з завданням перебудування оунівського підпілля стосовно посилення шпигунської роботи на користь США (Арх. спр. № 372, т. 42, арк. 338-339). Наприкінці 40-х початку 50-х років підпілля ОУН зазнало значних людських втрат. Його поповнення майже не здійснювалося. Перед керівництвом проводу ОУН - б стала проблема збереження залишків підпілля, особливо керівних кадрів, створення легальних, не оформлених організаційно груп, виховання молодих «революціонерів» із числа старшокласників і студентської молоді. а також розповсюджування своїх ідей, як на всю Україну, так і на Білорусію та Литву. На нараді членів Центрального проводу ОУН, що відбувся літом 1948 р. в Ілозівському лісі Миколаївського району Дрогобицької області, перед керівниками нижчих ланок ОУН були поставлені такі завдання: «Во что бы то ни стало сохранить уцелевшие оуновские кадры, свести до минимума боевые действия, усилить конспирацию, националистическую закалку и переключить кадры ОУН, главным образом, на организационную и пропагандистскую работу. Усилить работу по созданию новых и укреплению существующих легальных звеньев ОУН среди молодёжи и прежде всего, учащейся молодёжи» (Арх. спр. № 372, т. 28, арк. 285. Документ у справі віддрукований російською мовою). Рішення цих завдань викладено в програмах, що зашифровані назви: - «Дажбог» - збереження підпілля і по можливості його поповнення перевіреними та ідейно-вихованими молодими кадрами; - «Олег» - виховання в легальних умовах молодих кадрів з метою подальшого їх використання в підпіллі або легально як носіїв національно-свідомої ідеї; - «Орлик» - розповсюдження ідей ОУН серед населення східних областей України. Источник: http://www.anti-orange-ua.com.ru/content/view/1704/72/ | |
| Категория: Преступления ОУН-УПА | Добавил: Spacer (13.11.2008) | Автор: Соб.инф. | |
| Просмотров: 1083 | Комментарии: 1 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |
Copyright НетФашизму © 2024 | 